Протягом усього листопада національна валюта то падала, то піднімалася. В цілому аукціони, які проводив Національний банк з продажу валюти, не користувалися попитом як таким. Понеділок 30 листопада, міжбанківський валютний ринок відкрився зростанням курсу долара і з того часу зниження його не планувалася. На той момент був зафіксований поточний курс – 23,98 – 24,08 гривень за доллар.
Згідно з даними фінансових аналітиків, курс долара в банках 30 листопада залишився на колишніх рівнях, звузивши лише маржу на 20 копійок за рахунок підвищення курсу купівлі на 10 і зниження курсу продажу на 10 копійок. Сьогодні офіційні курси гривні до іноземних валют, встановлені Національним банком, складають: 100USD – 2289.4918 UAH (-); 100EUR – 2504.9330 UAH (); 10RUB – 3.3085 UAH (). З початку місяця офіційний курс долара до гривні знизився на 4,14%, а з початку кварталу піднявся на 6,35%. Якщо порівняти з початком року, то курс показував динаміку подорожчання на 45,19%.
Вчора, в ході валютного аукціону Національний банк купив у банків 9,8 млн доларів. Про це йшлося на офіційному сайті регулятора. Всього на аукціон були подані заявки банків на продаж валюти за курсом від 22,95 грн за долар до 23,00 грн за долар. Курс відсікання в ході аукціону склав 23,00 грн за долар, середньозважений курс за результатами аукціону – 22,9785 грн за долар.
Частка задоволених заявок за максимальним курсом аукціону в загальному обсязі задоволених заявок склала 41,8%. За даними НБУ, було укладено 454 угоди на загальну суму 197,15 млн доларів, а середньозважений курс склав 22,9113 грн за долар. 30 листопада НБУ продав на міжбанку 16,8 млн доларів, 1 грудня не здійснював інтервенцій, 2 грудня купив у банків 9 млн доларів, 3 грудня купив 2,9 млн доларів, 4 грудня не виходив на міжбанк, 7 грудня купив у банків 15,0 млн доларів, а 8 грудня – 27,9 млн доларів.
Заступник голови правління комбанку Сергій Волков вважає, що дії Національного банку, спрямовані на “урізання” заявок імпортерів на валютному аукціоні, можна трактуват як частину монетарної політики НБУ, що має на меті корекцію курсу гривні. Багато хто вважає, що валютні аукціони, які проводить Національний банк, користувалися б великим попитом, якби їх основною метою було стримування курсу, проте динаміка показує зовсім інші мотиви. Тим не менш, імпортери не проявляють негативний настрій щодо дій Національного банку, і труднощів в покупці валюти також не було відзначено, але, як відбувається завжди, як тільки збільшується попит, ринок реагує підвищенням курсу.
Тому, що відбувається на валютному ринку останнім часом, можна дати ряд пояснень. “Факторами тиску на курс національної валюти є недостатність валютної виручки від українського експорту, фіскальний дефіцит НАК “Нафтогаз” та Фонду Гарантування Вкладів, “буксування” ключових реформ і недовіра населення до банків”, – розповів Єгор Перелигін.
Фінансисти відзначають, що процес очищення банківського ринку в наступному році буде продовжаться, однак він вже не буде носити такого масового характеру і навряд чи зачепить великих гравців. “Тобто, обсяги коштів, які компенсуються вкладникам проблемних фінустанов, вже не будуть настільки значними, щоб чинити тиск на гривню”, – заявив Сергій Волков.
Новий рік може поповниться оновленим списком на ліквідацію невеликих банків. Якщо вони підуть із банківської системи, виплати постраждалим вкладникам можуть справити негативний вплив на валютний ринок. Але чи значний?
На думку Єгора Перелигіна, проблема виплати ФГВФО вкладникам неплатоспроможних банків полягає в тому, що більша частина цих коштів відразу ж опиняється на “чорному” валютному ринку, або ж у банківських пунктах обміну. У цьому випадку підвищений попит на валюту призводить до її подорожчання.
Відсутність важливих для країни реформ: податкової, судової, пенсійної створюють проблеми навколо падіння національної валюти. Уряд ще дочі б’ється над прийняттям антикорупційного законодавства. Тиск на гривню надає неясність щодо чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. Міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що прийняття нової редакції Податкового кодексу і збалансованого державного бюджету на 2016 рік дозволить Україні швидко отримати третій транш кредиту Міжнародного валютного фонду за програмою розширеного фінансування EFF.
Безумовно, є й позитивні фактори, що сприяють зміцненню позицій гривні. Це жорстка, але ефективна курсоутворююча політика Національного банку України, завдяки якій гривня, незважаючи на невеликі коливання, зберігає досить рівні позиції.
“Також спокійній ситуації на валютному ринку буде сприяти фінансова підтримка міжнародних партнерів України – МВФ, ЄБРР, Світового банку, – вона забезпечує приплив валюти в країну і дозволяє Нацбанку поступово зміцнювати золотовалютні резерви”, – впевнено заявляє Сергій Волков.
Але диявол криється в дрібницях: стабілізуючі дії міжнародної допомоги досить обмежені і для того, щоб зробити гривню стійкішою, потрібно вирішувати проблеми системного характеру.
Чи варто українцям чекати зміцнення гривні? Питання, мабуть, поки залишиться без чіткої відповіді. Як бачимо, факторів тиску на національну валюту більш ніж достатньо.
“Якщо найближчим часом ситуація не зміниться, і ключові для країни зміни будуть відбуватися в такому ж темпі, вже до середини наступного року курс може досягти рівня 27,0-27,5 грн за 1 долар США”, – прогнозує Єгор Перелигін.
Це суперечить обіцянкам міністра фінансів Наталії Яресько, яка заявила, що в проекті державного бюджету України на 2016 рік закладають середній курс долара 24,1 гривні.
Правда України
